поневолювати

= поневолити
(кого-що — позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити кріпаком)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • поневолювати — юю, юєш, недок., понево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. || Ставити кого небудь у залежність, створювати необхідність діяти певним чином (про що небудь). 2) тільки док., заст. Змусити кого… …   Український тлумачний словник

  • поневолювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… …   Український тлумачний словник

  • закріпачувати — ую, уєш, недок., закріпа/чити, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право …   Український тлумачний словник

  • заневолювати — юю, юєш, недок., занево/лити, лю, лиш, док., перех., розм., заст. 1) Поневолювати. 2) Робити залежним, не вільним від чого небудь …   Український тлумачний словник

  • зневолювати — юю, юєш, недок., знево/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати. || Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що небудь поза його волею, бажанням. 2) перен. Оволодівати ким небудь… …   Український тлумачний словник

  • поневолити — див. поневолювати …   Український тлумачний словник

  • поневолювання — я, с. Дія за знач. поневолювати …   Український тлумачний словник

  • приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… …   Український тлумачний словник

  • рабувати — у/ю, у/єш, недок., зах. 1) перех. Грабувати (у 1 знач.). 2) неперех., ким, рідко. Тримати кого небудь у рабстві, поневолювати когось …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.